Довіреність: види, форма, оформлення та строк дії

Що таке довіреність і хто може її видати

Довіреність, це письмовий документ, яким довіритель уповноважує представника діяти від свого імені перед третіми особами. Правовою основою є Цивільний кодекс України, а порядок посвідчення визначає Закон України «Про нотаріат».

Видати довіреність може будь-яка дієздатна фізична особа, а також юридична особа від імені свого керівника. Довіреність від імені малолітньої чи неповнолітньої особи видають її батьки або інші законні представники. Представником може бути і фізична, і юридична особа: головне, щоб обсяг повноважень у документі був чітко окреслений.

Практичний нюанс, який часто упускають: довіреність не дає представнику більше прав, ніж має сам довіритель. Якщо особа не може особисто підписати договір купівлі-продажу квартири, її представник за довіреністю теж не зможе це зробити «поверх» інших обмежень.

Види довіреностей: разова, спеціальна, генеральна

Залежно від обсягу повноважень розрізняють три види довіреностей. Разова довіреність видається на одну конкретну дію: отримати документ, підписати один договір, забрати посилку. Спеціальна довіреність охоплює однорідні дії протягом певного часу, наприклад ведення справ у судах або отримання товарів від постачальника. Генеральна довіреність дає представнику право вчиняти широкий спектр дій щодо всього майна чи всіх справ довірителя.

Генеральна довіреність, це максимальна довіра і максимальний ризик. Видаючи її, довіритель фактично передає кермо всім майновим справам, тому в тексті варто залишати винятки (наприклад, заборону на дарування чи заставу житла). Детально про такий документ читайте у матеріалі Генеральна довіреність від нотаріуса.

Форма довіреності та обов’язкові реквізити

Форма довіреності залежить від того, які дії нею планують вчиняти. Проста письмова довіреність достатня для побутових та службових дій, які не вимагають нотаріального посвідчення: отримати зарплату, кореспонденцію, підписати звичайний документ. Якщо ж довіреність видається на правочин, який сам підлягає нотаріальному посвідченню, форма довіреності має бути нотаріальною.

Обов’язкові реквізити довіреності, без яких документ не працює:

• дата видачі (без неї документ вважається недійсним);
• ім’я, місце проживання або найменування довірителя та представника;
• зміст і обсяг повноважень представника;
• строк дії (за бажанням довірителя);
• підпис довірителя, а для юридичної особи, ще й підпис керівника та печатка за наявності.

Дата видачі, це критичний реквізит: за Цивільним кодексом України довіреність без дати не породжує жодних повноважень. Друга типова помилка, розмиті формулювання на кшталт «робити все, що вважатиме за потрібне»: такий текст нотаріус не посвідчить.

Нотаріальне посвідчення: коли обов’язкове і які документи потрібні

Нотаріальне посвідчення довіреності обов’язкове у трьох основних випадках: для правочинів, які самі підлягають нотаріальному посвідченню (купівля-продаж, дарування нерухомості), для розпорядження майном та для представництва в суді. У решті випадків посвідчення добровільне, але саме нотаріальна довіреність викликає найменше запитань у третіх осіб, бо її автентичність можна перевірити в реєстрі.

Для посвідчення довірителю потрібні паспорт та РНОКПП. Якщо довіреність стосується конкретного майна, нотаріус попросить документи, що ідентифікують це майно (витяг з реєстру прав, технічний паспорт). Для довіреності від імені ФОП чи юридичної особи додаються документи про повноваження керівника. Орієнтовна вартість послуги стартує від 400–500 грн залежно від складності тексту та тарифу нотаріуса.

Довіреності, прирівняні до нотаріальних

Не кожна людина може дійти до нотаріуса, і закон це враховує. Довіреності, прирівняні до нотаріально посвідчених, оформлюють уповноважені посадові особи за місцем перебування довірителя: у закладах охорони здоров’я їх посвідчує головний лікар, у закладах соціального обслуговування, керівник установи. Для осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, документ посвідчує начальник установи.

Така довіреність має повну силу нотаріальної, але є нюанс: треті особи іноді вимагають додаткових підтверджень, бо не впевнені у компетенції посадовця. Якщо є можливість, краще все ж звернутися до нотаріуса або запросити його виїзд.

Довіреність на представлення інтересів

Довіреність на представлення інтересів, це окремий різновид спеціальної довіреності: вона не передає права розпоряджатися майном, а лише дозволяє подавати документи, отримувати довідки, підписувати заяви та діяти від імені довірителя в конкретному органі чи організації. Такий документ потрібен, коли особа не може особисто відвідати банк, державний орган чи установу.

У тексті обов’язково перелічують, перед якими саме органами чи установами представник діє і які дії може вчиняти. Чим конкретніше сформульовані повноваження, тим менше питань виникає у тому, хто приймає документ. Для відносин із державними органами або банками зазвичай обирають нотаріальну форму, навіть якщо закон її прямо не вимагає.

Довіреність від юридичної особи

Довіреність від юридичної особи видається за підписом керівника або іншої особи, уповноваженої статутом, із печаткою за наявності. Для внутрішніх потреб (отримання товару, підписання актів) часто достатньо простої письмової форми, але контрагенти нерідко просять посвідчення підпису працівника нотаріусом, щоб знизити ризик підробки.

Особливість, яку варто пам’ятати бухгалтерам: довіреність на отримання матеріальних цінностей за формою, затвердженою відомством, і нотаріальна довіреність, це різні інструменти. Перша працює всередині господарського обороту, друга потрібна для дій перед нотаріусом, банками чи державними органами від імені компанії.

Строк дії та припинення довіреності

Строк дії довіреності визначає сам довіритель: це може бути кілька днів, рік чи кілька років. Якщо строк не зазначено, документ діє до припинення з підстав, визначених законом, але не більше як один рік з дня вчинення. Довіреність, видана в порядку передоручення, не може діяти довше за основну.

Дія довіреності припиняється:

• із закінченням строку;
• зі скасуванням довіреності довірителем;
• з відмовою представника від повноважень;
• зі смертю, визнанням недієздатним чи обмежено дієздатним довірителя або представника;
• з припиненням юридичної особи, яка була стороною.

Скасування довіреності, це право довірителя в будь-який момент, і воно не потребує згоди представника. Щоб скасування набуло сили для третіх осіб, про нього варто повідомити представника і, в разі нотаріальної довіреності, внести відомості до реєстру.

Передоручення

Передоручення, це ситуація, коли представник передає свої повноваження третій особі. Воно можливе лише у двох випадках: якщо право передоручення прямо передбачене в основній довіреності або якщо передоручення викликане обставинами на користь довірителя і представник не міг попередити його про це.

Оформлюється передоручення окремою довіреністю, яка обов’язково має бути нотаріально посвідчена, навіть якщо основна була простою письмовою. Представник, який передоручив повноваження, зобов’язаний повідомити довірителя про особу нового представника, інакше відповідає за його дії як за власні.

Як оформити довіреність: покрокова інструкція

Найпростіший шлях, це звернення до нотаріуса з паспортом і чітким розумінням, які саме дії ви хочете передати представнику. Пошаговий порядок описано вище у блоці процесу, а якщо потрібна детальна розмова про документи та вартість, дивіться сторінку про оформлення спадщини у нотаріуса та генеральну довіреність. Загальна інформація про послуги сайту доступна на головній сторінці.

Один сценарій для наочності. Ситуація: жінка виїжджає за кордон на півроку і хоче, щоб син міг керувати її банківськими рахунками та продати авто за потреби. Кроки: вона приходить до нотаріуса з паспортом і РНОКПП, нотаріус складає генеральну довіреність із винятком для нерухомості, документ підписується і вноситься до реєстру. Результат: син діє від її імені без додаткових погоджень, а вона зберігає контроль над житлом.

Що варто знати про представництво у питаннях ЄСВ

Якщо довіреність видається на дії перед Пенсійним фондом України, уточнюйте повноваження по пунктах: подання звітності, отримання довідок, підписання документів. Адміністратором ЄСВ виступає Пенсійний фонд України (джерело: pfu.gov.ua, перевірено 13.09.2026). Для ФОП це практично: представник за довіреністю може взаємодіяти з фондом, але сплату внесків краще контролювати особисто.

Орієнтири для самоперевірки, за даними Пенсійного фонду України (перевірено 13.09.2026):

• мінімальний страховий внесок у 2025 році становив 1760 грн/міс (8000 грн × 22%);
• у 2026 році мінімальний внесок для ФОП, це 1902,34 грн/міс (від мінімальної зарплати 8647 грн);
• максимальний внесок у 2026 році досягає 38046,80 грн;
• за несвоєчасну сплату застосовується штраф 20% від суми боргу та пеня 0,1% за кожен день прострочення.

Ці цифри наведено джерелом pfu.gov.vn (pfu.gov.ua) станом на 13.09.2026; перед розрахунками перевіряйте актуальні значення, адже вони прив’язані до розміру мінімальної зарплати. Представник за довіреністю не звільняє довірителя від відповідальності за прострочення, тому контроль строків залишається на стороні ФОП.

Перевірка довіреності через QR-код

Нотаріальні довіреності вносяться до Єдиного реєстру довіреностей, який веде Міністерство юстиції України. На посвідченому документі є QR-код: відсканувавши його, третя особа одразу бачить, чи довіреність дійсна, ким і коли видана. Це зручно і для банків, і для покупців, і для державних реєстраторів.

Якщо довіреність видана для використання за кордоном, її потрібно легалізувати: на документі ставиться апостиль, а українці, які перебувають за межами країни, можуть оформити довіреність через консульські сервіси, зокрема Портал «е-Консул» МЗС. Без апостиля іноземні органи такий документ, швидше за все, не приймуть.

Що неможливо вчинити за довіреністю

Є дії, які закон залишає виключно особистими. За ст. 243 Цивільного кодексу України через представника не можна укласти правочини, що мають суто особистий характер: скласти заповіт, укласти шлюб, укласти договір про аліменти чи про участь у вихованні дитини. Нотаріус відмовить у посвідченні такої довіреності, а навіть якби вона існувала, правочин за нею був би нікчемним.

Це логічно: заповіт чи шлюб виражають волю конкретної людини, і «замінити» її представником неможливо. Усе інше, від продажу авто до ведення бізнесу, цілком можна передати довіреністю, головне, правильно обрати її вид і форму.